КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Славутицька міська організація
Меню сайту

Корисні посилання
Київська обласна організація Профспілки працівників освіти і науки України 
ЦК Профспілки працівників освіти і науки України 
Федерація Профспілок України 
Відділ освіти виконавчого комітету Славутицької міської ради 
Міський методичний центр 

Форма входу


Календар
«  Листопад 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Пошук

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Вітаю Вас, Гість · RSS 03.12.2016, 03:18

Головна » 2013 » Листопад » 18 » Відкриття меморіалу Солдатові
17:06
Відкриття меморіалу Солдатові
16 листопада 2013 року для маленького Славутича відбулася величезна подія - було відкрито меморіал Солдатові.
Це узагальнена назва для кожного, хто загинув у Афганістані, локальних війнах та конфліктах, воїнів-ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС.
Вдень велика зала кіно-концертного комплексу гостинно прийняла усіх охочих, хто захотів відвідати урочистості з приводу відкриття меморіалу. Відбулося нагородження відзнаками, медалями, орденами воїнів-інтернаціоналістів. Подарунком для усіх гостей і мешканців міста став святковий салют. З традиційним привітанням до присутніх звернувся міський голова Славутича Володимир Удовиченко, керівники обласних осередків воїнів-афганців Славутича, Чернігова, Києва, Керчі.
Приємно вразили присутніх вихованці ПДЮТ (Театр танцю та моди), чоловічий колектив військово-патріотичного угруповування військової підготовки "Російське мистецтво", гості концерту - колективи військово-патріотичної пісні "Баграм" (м. Суми) та "Набат" (м.Ічня). Але найбільшим одкровенням не тільки для кожного воїна-інтернаціоналіста, а й для будь-кого, присутнього на урочистостях, був виступ офіцера Афганістану, розвідника, лауреата числених конкурсів Вячеслава Купрієнка (м. Київ) - автора і виконавця. Кожна його фраза западала у серце і відгукувалася у ньому болем. Болем за кожного, хто не повернувся з тієї війни, яку і війною не називали, хоча тривала вона удвічі більше, ніж Велика Вітчизняна (1979-1989 рр.). Болем за сестер, які не дочекалися братів, наречених, які не змогли обійняти коханих, матерів, які досьогодні оплакують своїх синів-героїв. Болем скалічених доль воїнів, які повернулися з тієї війни і ось уже 25 років продовжують "довойовувати" у звоїх снах і маревах. 
Слова В.Купрієнка набатом звучали зі сцени: "Багато написано пісень, як анастезія", "Мій Афганфстан - це німий приціл і оцінка людей за запитанням: "Пішов би я з ним у розвідку, чи ні?", "Ми (воїни-афганці) стали совістю безсовісної країни".

                                      

                                                            


Саме таким мені уявився найкращий урок патріотичного виховання для сучасного покоління. Не інакшим, бо коли я бачила сльози на очах у кремезних чоловіків, скандування зали стоячи героям, - це не можна було порівняти ні з якими лекціями і промовами.
Тож схилимо низько голову перед кожним Воїном, який своїм життям ризикуючи, захищав наше життя! Це потрібно не мертвим, це потрібно живим!

Матеріал підготувала учитель художньої культури Славутицької ЗОШ №3 Турчина С.Л.
Переглядів: 84 | Додав: adminslav | Рейтинг: 5.0/1
Профспілка працівників освіти і науки України © 2016
Створити безкоштовний сайт на uCoz