26 квітня 2016 року ми вшановуємо память тих, хто 30 років тому пожертвував своїм життям та здоров’ям під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 року.

Масштаб Чорнобильської катастрофи, найтяжчої за всю історію людства техногенної катастрофи, добре відомий як вченим, так і політикам всього світу. 
Катастрофа на Чорнобильській АЕС сколихнула весь світ і своєю величезною руйнівною силою, і мужністю тих, хто першими зіткнулися з її страхітливими наслідками.

Практично всі, хто першими вступили в боротьбу з вогнем, отримали несумісні з життям дози опромінення. Шістьох з них, незважаючи на всі зусилля лікарів, врятувати не вдалося. 

Лейтенанти В.Правик і В.Кібенок, старші сержанти В.Ігнатенко, В.Тищура, М.Титенок, сержант М.Ващук пішли у безсмертя. Вони відзначені високими урядовими нагородами, перших двох удостоєно звання Героя. Всі вони лишились у нашій пам'яті навічно, як і ті, хто був поруч із ними і боровся з смертельною бідою.

Виняткову хоробрість та самопожертву виявили трохи згодом і п'ять пожежників із Білої Церкви, керовані майором Г.Нагаєвським. Ризикуючи життям, вони відвели радіоактивну воду з-під зруйнованого реактора, запобігли водневому вибуху, який міг би спопелити ще не одну Прип'ять. За виявлений героїзм Г.Нагаєвський був удостоєний вищої нагороди Італії - Ордена Святого Лева. Це було чи не перше міжнародне визнання подвигу рятувальників світу.

За роки, що пройшли, зроблено чимало, аби мінімізувати ці наслідки, але й досі вони даються взнаки, а коло проблем, що стосуються забезпечення належного соціального захисту постраждалих від вибуху на ЧАЕС наших співвітчизників та поліпшення їхнього здоров’я, на жаль, не зменшується та, як і раніше, потребує пильної уваги влади та громадськості.

Чорнобиль для України – біль і випробування одночасно. Так чи інакше катастрофа позначилася і продовжує позначатися на долях майже 2 мільйонів українців. Однак ми усвідомлюємо, що масштаби трагедії були б страшнішими, якби не героїзм та високий професіоналізм ліквідаторів аварії.
В історії України назавжди залишаться імена рятівників, і від нас – її громадян – велика їм вдячність. Водночас ми схиляємо голову перед світлою пам’яттю про загиблих - тих, хто віддав своє життя за наше сьогодення.